Свято Преображення відзначається Східними Церквами з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Великодня, дванадцяти свят церковного календаря. Свято Преображення припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
Одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Івана, — і привів їх на «високу гору», яку часто ототожнюють з горою Фавор (або Тавор). Там на їхніх очах він «переобразився»: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з'явився Мойсей та Ілля. Світла «ясна» хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте» (Мт.17:5, 2 Пт 1:17). Присутність пророків Мойсея та Іллі поруч з Ісусом означає зв'язок між старим і новим Завітом. Світло, що переображує Ісуса, є водночас відображенням божественної слави (як у випадку з Мойсеєм на горі Синай; Вих.34,29) і передвістям слави Його воскресіння.