У МОЛИТВІ ДО БОГА
«26 жовтня, у суботу, Тальнівська церковна громада з великою радістю зустрічала у своєму храмі Всіх Святих Землі Української отця Павла Найденова і отця Максима Лихолата, які приїхали з Київщини на спільну молитву в честь Димитрія Солунського, – так написала у соцмережі прихожанка цього храму Надія Мартинюк
де править службу священник Степан Драбик. – До нашої громади приєдналися і парафіяни храму Святих апостолів Петра і Павла. Служба пройшла, як одна мить. Люди не хотіли виходити з церкви. Отця Павла і отця Максима завжди поважали і поважають багато людей у Тальному. Тому наш храм був наповнений не тільки великою кількістю людей, а й – добром, світлом та любов’ю. Щиро дякуємо, вам, отче Павле і отче Максиме, за цю чудову нагоду зустрітися з вами. Чекаємо вас наступного разу». У свою чергу сказав добрі слова і священник Максим Лихолат. На своїй сторінці у фейсбуці він написав: «Хочу висловити щиру подяку за можливість спільної молитви з нагоди вшанування пам’яті великомученика Димитрія Солунського настоятелю парафії Всіх святих землі Української міста Тального отцю Степану Драбику. Дякую за спільну молитву отцю Павлу Найденову, вірному другові й наставнику, що у випробуваннях на шляху священницького служіння допомагає триматися, перш за все, Євангелія Господа нашого Ісуса Христа і Його правди. Дякую усім друзям, братам і сестрам парафіянам, усім присутнім за богослужіння та відсутнім, але також разом у молитві. У цей непростий та буремний час ви явили світло віри та добра, сердечної опіки й молитовної підтримки. Тих речей, що неможливо придбати за матеріальні цінності та винагороди, тому що є даром відкритих та світлих сердець! Дякую усім, адже ваша підтримка, друзі, додає сил залишатися на шляху служіння Богові та Його Церкві!» А ось що у телефонній розмові розповів нам священник Павло Найденов: «Разом відслужити службу в своєму храмі запросив мене й отця Максима священник Степан Драбик. Саме у храмове свято Дмитра хотілося бути в Тальному. Як би не було, тут пройшла частина мого життя, було багато гарних та позитивних моментів, спогадів та вражень. Тут проживають люди, яких я люблю і поважаю, які хотіли б мене, як і отця Максима, бачити. Зазвичай, у це свято я брав участь у служінні у храмі Святих апостолів Петра і Павла. Думав, що і цього разу там зустрінуся зі своїми колишніми прихожанами. Але за декілька тижнів до свята мав розмову із отцем Андрієм Гаргатом, протоієреєм та настоятелем цього храму, благочинним Тальнівської громади. Він мені зателефонував і, розуміючи, що я приїду на Дмитра, бо мене запрошують щороку, сказав: «Не ображайтеся на мене, адже зараз склалася така конфліктна та нестабільна ситуація, що краще нам разом не служити. Дай Боже, прийде час, коли ми знову зберемося для молитви». Та й прихожани казали, що, коли вони запитали у нього про мій приїзд, він теж сказав, це – неможливо зараз. Але благочинний вірить, що все наладиться. Ось така ситуація. Але я радий, що, незважаючи на всілякі «ситуації»,побував у Тальному, зустрівся із прихожанами, і ми разом із іншими священниками у спільній молитві зверталися до Нашого Небесного Отця».
