17 грудня ми згадуємо діву, подвиг якої змусив здригнутися як древній язичницький світ, так і сучасні уми. Цього дня Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Варвари Іліопольської. З нагоди свята 18 грудня в церкві «Всіх Святих Землі Української» під предстоятельством владики Харківського та Полтавського керуючого Черкаською та Кіровоградською єпархією Афанасія відбулося урочисте богослужіння. Прихожани церкви мали можливість приклонитися до ікони Святої Варвари з її мощами, віддаючи їй свою шану та просячи її молитов перед престолом Всевишнього про милість, добробут, мир та любов для України, українського народу та всього світу. Вітаючи усіх присутніх зі святами Варвари та Миколая, владика звернув увагу на історію Автокефальної церкви, ознайомив із життям юної Варвари, яка своїми вчинками довела свою віру Господу. Свята мучениця Варвара віддала свій дух Господу, а натомість отримала від Нього великий дар – вона стала покровительницею тих, хто хотів отримати мирну християнську кончину. Великою втіхою стала свята великомучениця для жінок, які проводжали на війну чоловіків, синів, братів. За благочистивою традицією близькій людині у дорогу давали хрест освячений на мощах святої Варвари і її молитовним заступництвом рідні поверталися додому живими. Молитовниця за православних воїнів, свідок далекої історії християнської церкви – свята Варвара, подає всім нам приклад істинної любові до Бога, якої так не вистачає в наш час. Завершуючи своє звернення, владика наголосив, що кожен з нас повинен знати історію своєї країни, ревно відстоювати права своєї держави. Якщо кожен буде наповнювати світ навколо себе вірою, добром, підтримкою, миром, а не злом, ненавистю і гординею, то визнання і перемога – за нами. Підтвердженням цих слів стало нагородження. Згідно з указами Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ за активну капеланську роботу, допомогу Майдану та побудову храму протоієрей Степан Драбик нагороджений мітрою, протоієрей Іван Катькало з села Вікнино – хрест з прикрасами, о.Павло Добрянський духівник майдану, із села Петраківки – орденом Іллі Муромця, та доброчинця з села Вікнино Гончар А.С. – орденом Іллі Муромця. Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. У цих змаганнях українство мало дві зброї – шаблю і віру. Давайте робити добро, вірити в краще – і тоді в Україні запанує мир і злагода.

Детальніше...

Вперше у наш храм, 18 грудня, на запрошення настоятеля парафії храму Всіх Святих Землі Української для поклоніння вірних прибуде ікона святої великомучениці Варвари з часткою її нетлінних мощів. Святиню супроводжуватимуть архиепископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською епархіею Афанасій у супроводі духовенства. Початок Богослужіння о 10-00 годині. отець Степан.

Сьогодні удостоїлася прийняти Святе Хрещення та Миропомазання - Рудник Валентина Олександрівна 24.05.2003.р.Божого.н. Бажаємо новоохрещеній Валентині зростати у Божій любові,зичимо хресним Каратнюк А.П. Медуниця Н.Г. та рідним батькам Многая Літ!

Детальніше...

У зоні бойових дій, коли руйнується простір і час, до яких ми звикли у повсякденні, людина стає дуже незахищеною, але разом з тим і дуже справжньою. Там набувають ваги справжні цінності. Це важко відчути в мирному повсякденні, де кожен має свій статус та певне сприйняття. А там – суцільна боротьба за виживання, за життя. Людські стосунки стають дуже чистими. Там військовослужбовці по-іншому відчувають свободу. Завдання капелана – допомогти побачити людині її потужний духовний потенціал, аби воїни вірили в перемогу добра над злом. Капелан теж воює, тільки в сфері духовній. Захисник України сьогодні не має права втратити своєї людської гідності. Він має знати: він тут тому, що любить тих, хто залишився за його плечима. Капелани відзначають, що важливо вчасно розпізнати, відчути проблему та надати допомогу. Навіть щира душевна розмова чи молитва може стати вирішальною. За волонтерську діяльність 24 серпня у День Незалежності України мені вручили медаль За покликом душі від 5-го Бату УДА. Для мене це не просто подяка від народу, а те, що я розумію, що це і мій народ, і моя праця потрібна суспільству. На жаль, багатьох Героїв нагороджували посмертно. Вічна слава героям, що полягли за свободу і незалежність нашої Батьківщини! Ми повинні боротися усі разом з вірою в перемогу. У єдності сила українців.