19 грудня в Україні відзначається День святого Миколая — одне з найсвітліших і найрадісніших свят усього християнського люду. У цей день і кожен з нас, згадуючи дитинство, сподівається на якесь маленьке диво, здійснення заповітної мрії, котра під силу лише святому Миколаю, який є найбільшим прикладом милосердя, доброти, заступництва для скривджених, знедолених і тих, хто потребує допомоги? На свято св. Миколая ми згадуємо важливість добрих справ. У цьому світі багатих і бідних без добра не може існувати добре життя як для одних, так і для інших. Кращі у матеріальному можуть багатіти в духовному, роблячи добро, а убогі в матеріальному можуть давати своє благословення тим, від кого отримають доброту. Одні без других зачерствіють – хто в надлишку, а хто в розпачі. 15 грудня волонтери храму «Всіх Святих Землі Української»,зібравши подарунки, вирушили до наших захисників, що знаходяться в Покровському районі Дніпропетровської області. Воїнам було доставлено теплі речі,які зігріють у зимові холоди, а також продукти харчування: картоплю, цибулю, консервацію, рибу від Юрія Громового… Ісус Христос навчив нас робити добрі діла, які були б добрими ще й в очах Бога. Одна із умов – це не чекати віддачі, відплати. Тож продовжуймо цю гарну традицію, обдаровуймо одні одних добром і любов'ю та нехай у всіх повсякчас і щоденно очі світяться радістю та щастям, а великий Чудотворець вселяє в наші душі надію і віру на краще майбутнє!

Детальніше...

Тато і мама – люди, які дають нам найцінніше – життя. По життю ми йдемо не тільки з батьками, а й з рідними, близькими,друзями, знайомими. Але приходить той час, коли всі ці люди відходять у вічність, в інший небесний світ. Вони живуть тепер тільки душею. І тому, залишившись тут, на землі, ми ніколи не повинні забувати цих людей, особливо батьків:потрібно відвідувати могили у відповідні дні, ходити до церкви і молитися за їхні душі, щоб їм там було спокійно і легко , бо кожна душа потребує молитовного предстояння перед Престолом Всевишнього за неї. 8 листопада православ’я відзначає день святого великомученика Димитрія Солунського (306 рік після Різдва Христового). Субота ж перед цим днем прилучена церквою до так званих батьківських поминальних субот, і отримала назву Димитріївська. Цього дня молитовно згадують душі померлих родичів, у храмах правляться панахиди, здійснються вчинки милосердя. «Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, там де немає скорботи, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя»,- сотні уст за священиком пошепки повторюють слова молитви, згадуючи імена своїх рідних, близьких, знайомих. У такі моменти душі спочилих потребують молитовної допомоги тих, хто має можливість молитися за живих і спочилих. Молімся за живих і спочилих, за своїх батьків, рідних, знайомих у церквах,запалюймо свічки біля іконок, молячись, і вдома, будьмо милосердними до живих, які потребують цього, щоб і за нашу душу колись помолилися.

о.Степан.

Детальніше...

Ось і промайнуло тепле літечко. Надворі стало прохолодно. Захисники нашої країни ще перебувають на передовій і, звичайно, потребують допомоги, тепла, підтримки. Близькі завжди думками зі своїми чоловіками, синами, братами, нареченими, але допомогти їм можуть лише гарними словами, теплими речами та смачними передачами з дому. Осторонь проблем воїнів не залишаються і волонтери, завдяки яким і тримається українська армія. Чергову поїздку до земляків з Тальнівщини в зону АТО організували волонтери Самооборони і настоятель храму «Всіх Святих Землі Української». На передову було доставлено тепловізор та біноклі, придбані Тальнівською громадською організацією «Самооборона»; іменні передачі від рідних, хліб та булочки з Мошурівського хлібозаводу, картоплю, капусту, моркву від підприємця з Майданця, медикаменти та теплі речі від парафіян нашого храму, солодощі та крупи від Склярука Григорія. Завдяки волонтеру Юрію Громовому, який брав участь у поїздці, було передано воїнам продуктові набори із Жашківського району, також за кошти Савісько А.В. було закуплено чай, каву, станки для бриття, шкарпетки . Воїни захоплюються і пишаються всіма, хто присвячує свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, проявляє щире бажання допомогти країні, не чекаючи подяк та винагород. Вони дякують людям з добрими та чуйними серцями, які безкоштовно займаються громадською діяльністю та роблять вагомий внесок у захист своєї землі. Поки є такі люди, наша країна буде процвітати. Отець Степан Драбик.

Детальніше...

Покрова Пречистої Богородиці – одне з найдавніших християнських свят! Оберегом кожної нації є її культура та духовні цінності, що передаються від покоління до покоління. Особливо це стосується цього свята, започаткованого ще нашими пращурами. Як відомо, воно знайшло своє продовження і в часи Запорізької Січі. Наші козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею і покровителькою. Звертаючись до неї, вони казали: «Покрий нас чесним своїм покровом та ізбави нас від усякого зла». Щиросердно зичу всім щастя, здоров’я, наснаги у відродженні кращих національних традицій, плідної праці на благо народу, задля слави нашого міста та всієї України. Нехай у цей святий день благодаттю й любов'ю сповняться наші серця. Нехай Покрова Пресвятої Богородиці оберігає всіх нас та нашу Україну. Громада храму «Всіх Землі Української» висловлює подяку п.Олександру Вайнагій за оздоблення іконостасу. Нехай Господь Бог благословить вас найщирішими ласками. Многая літа!

Детальніше...

Знаменна та доленосна подія Кожна людина приходить у цей світ, щоб виконати свою місію. Бог,даючи людині життя, подарував безсмертя – душу. Історія свідчить про те, що багато речей може зазнавати змін або ж зникати. Але є вічні цінності – добро, чесність,милосердя та інші. Це все, що народжується та живе в душі. Тому і душа, на відміну від тіла, має вічне життя. 18 липня 2015 року в день Святого Сергія Радонезького владика Черкаський і Кіровоградський Іларіон звершив святкове літургійне богослужіння у храмі «Всіх Святих Землі Української». Після Літургії всі присутні зібралися біля закладного хреста в селі Соколівочка Тальнівського району, де було звершено чин освячення місця під будівництво храму із закладенням капсули. По завершенню закладення капсули владика Іларіон звернувся до присутнього духовенства і мирян з повчальним словом, зазначивши, що хоч будівництво храму довга і важка робота, але спільними зусиллями громади і з Божою допомогою обов’язково увінчається успіхом. Настоятель о. Сергій  подякував жителям села за матеріальну та фізичну допомогу і висловив надію, що ця співпраця продовжиться. Будуючи храми на землі, ми не повинні забувати, що обов’язково маємо збудувати храм у власній душі: наповнити її такими чеснотами, аби гідно подолати свій життєвий шлях та виконати місію, покладену на нас Богом.                                                                                                о.Степан

Детальніше...