Найцінніше – це життя Найцінніше, що є у людини, – це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній – своє: довге чи коротке, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пересічних людей – кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя. У чому сенс життя? Кожен сам відповідає на це запитання( в улюбленій роботі, у сім'ї, у друзях). Сенс життя у творенні добрих справ. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати роботи в будь-яких сферах дiяльностi людини: для вчителя – це вiдмiнне засвоєння навчального матерiалу учнями; для лiкаря – видужуючi пацiєнти; для священика – допомога ближньому та розуміння його у будь-якій життєвій ситуації. Коли мрiï не стають реальнiстю, коли друзi вiдвертаються вiд тебе, не пiдтримують тебе, то така людина втрачає змiст життя i це навiть може привести до трагiчного кiнця. Саме близькість смерті невблаганно ставить перед людиною питання про те, заради чого вона жила, що вона зуміла або встигла зробити. Якщо життя прожито марно або зроблено лише невелику частку того доброго, що могла й зобов’язана була зробити людина, то цінність життя набагато менша, ніж вона могла би бути. Усвідомлювати це – дуже нелегко. Думаймо про це завжди, а не тільки перед смертю, тим більше, що ніхто не знає, коли вона буде. Тому потрібно йти до храму, молитися, прислухатися до слів Священного Писання. На прохання та запрошення громади храму Покрови Пресвятої Богородиці, що знаходиться в Лисянці, 12 липня у день Святих Петра і Павла проводив службу Божу та звершив таїнство хрещення та вінчання…. Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, тому здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати характер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію. Ми повинні берегти життя, як святиню. У будь-яких життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті, будьте Людиною. Ніколи не втрачайте віри.

Отець Степан Драбик