Крокуючи дорогами життя, християни стикаються з численними викликами, людськими потребами, життєвими труднощами і бідами. Чи можемо ми допомогти людині, якщо самі не маємо ні можливостей, ні ресурсів? Можемо. Але лише в тому випадку, якщо не будемо зберігати припасене виключно для себе.

Якщо віддамо те, що маємо, в руки Божі й приймемо назад примноженим і благословенним. Це включає не лише фінансові можливості, але й час, енергію, здібності та знання…Переймаючись життєвими потребами та проблемами, ми часто забуваємо, що життя вічне, а, отже, після земного життя продовжує жити душа людини. Протягом життя ми можемо прийняти Ісуса у своє серце і визнати його своїм Рятівником. На жаль, коли людина відходить в інший світ, то вона вже не може собі допомогти. Саме тому ми, живі, маємо допомогти душам своєю щирою молитвою. Сьогодні в Україні важкі часи боротьби за свою незалежність, територіальну цілісність, національну ідентичність. Згадаймо в молитві всіх рідних та тих, хто загинув у цій несправедливій війні. Поминальна панахида Дмитрівської батьківської суботи відбудеться в храмі Всіх Святих Землі Української 09.00 05 листопада 2022 року. Отець Степан Драбик